Новини

    Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу

    Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово руйнуються хати. Разом із ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини. 
    Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирають повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе вадами у новонароджених. 
             Ранок... Чорний ранок...  26 квітня 1986 року. 
    О 1 годині 23 хвилині 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум'я. Мирна, щаслива весна перестала існувати. 
             Біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилась у людях. Ця трагедія увійде в історію, в усі хроніки  людства, як невигойна рана на тілі України. Увесь цей жах відгукнувся болем у серцях мільйонів людей. За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком. Потім прибуло підкріплення з міста Прип'ять  на чолі з Віктором  Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.

          Сьогодні — День пам'яті, День скорботи і роздумів…Сьогодні згадаємо тих перших, які кинулися у вогонь, у небезпеку, які затулили собою усіх нас. Це Віктор Кібенко, Володимир Правик, Микола Ващук, Володимир Тищура, Микола Титенок, Василь Ігнатенко..та інші

    Усього у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяло участь 600 тисяч осіб, зокрема, українців — 350 тисяч. 
    Померло після Чорнобильської аварії 14 тисяч ліквідаторів-у країнців.
     

            Хоч минуло 35 років з того трагічного дня, наслідки Чорнобильської трагедії відчуваються сьогодні. Збільшились захворювання та смертність людей, поширились дитячі захворювання. Ми, нинішнє покоління, повинні робити все можливе, щоб зберегти своє життя і життя майбутніх поколінь: дбати про чистоту землі, насаджувати дерева, прикрашувати землю квітами, травами, не забруднювати ріки, ставки та джерела.

            Вшановуючи страшні події квітня 1986 року, в школі дистанційно та очно було проведено ряд заходів. Це і уроки-пам’яті «Чорнобиль б’є на сполох», віртуальні екскурсії до музею м. Гайсина «Пам’ять Чорнобиля» та до Національного музею «Чорнобиль», уроки мужності «Чорнобильські дзвони», найменші учні подивилися фільм «Казка про Чорнобиль», також було проведено дистанційну виставку малюнків « Чорнобиль немає минулого часу», усі малюнки ми передали до ГО «Союз Чорнобиль».

    Нехай ніколи більше не повториться така катастрофа!

     

     

    26.04.2021 | Aдмін | Читати далі

    Ліквідатор

                  Саме в ці дні вже тридцять п’ять років поспіль весь світ згадує страшну трагедію на Чорнобильській АЕС – вибух четвертого енергоблоку  вночі  26 квітня 1986 року о 01 годині 23 хвилині 40 секунді.

                  Саме в ці дні ми схиляємо голови перед подвигом ліквідаторів і промовляємо слова подяки тим, хто мужнього вступив в двобій зі смертю. Наша розповідь про людину, якою пишається наш навчальний заклад, якого знають не лише в Гайсині, а і далеко за його межами.

                 Якщо ви завітаєте в Гайсинський районний «народний» музей «Пам’ять Чорнобиля», то неодмінно познайомитеся з людиною-легендою, людиною-гордістю нашого міста і району – Миколою Івановичем Поворознюком.

                Випускник нашої школи – Микола Іванович Поворознюк,  на власні очі бачив наслідки катастрофи, бо в далекому 1986 році був її ліквідатором . В 1966 році він закінчив 8 класів Гайсинської середньої школи №2 і склав іспити в місцеве медичне училище, в якому навчався і яке успішно закінчив в 1970 році. Працював фельдшером «Швидкої медичної допомоги» Гайсинської ЦРЛ, потім служив надстрокову службу в збройних силах Радянського Союзу, в 1980-1981 роках довелося служити в Афганістані. По звільненні в запас з лютого 1982 року працював фельдшером виїзної бригади відділення «Швидкої медичної допомоги» Гайсинської ЦРЛ. З жовтня 1987 року по лютий 1988 року в якості медика знаходився на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

                  Микола Іванович на початку 90-х років минулого століття бере активну участь у створенні в районі громадської організації «Союз Чорнобиль». Вже багато років він є її незмінним головою правління. З 2000 року невтомний громадський діяч неодноразово піднімає питання  перед владою про створення місцевого Чорнобильського музею і в 2005 році рішенням сесії Районної ради було виділено приміщення під музей. На честь 20-ї річниці аварії на ЧАЕС урочисто було відкрито районний музей «Пам’ять Чорнобиля», завідуючим якого є Микола Іванович, а в міському Сквері Слави був встановлений Пам’ятний Знак на честь гіркої і сумної дати. На сьогоднішній день в музеї зібрано багато цікавих матеріалів, які свідчать про події квітня 1986 року. Пишається Микола Іванович тим, що в 2007 році музею було присвоєно звання «народного».

                  В серпні 2009 року побачила світ Районна Книга Пам’яті «Гайсинчани і Чорнобиль», співавтором якої є Микола Поворознюк, а в 2017 вийшла з друку книга-хроніка нашого випускника «Чорнобиль, Чорнобиль гірка сон-трава».

                   Має він і заслужені нагороди – це два ордени «За мужність» ІІІ ступеня, орден «Чорнобильський Хрест : мужність, честь, гуманність», орден «Ветеран Чорнобиля» та 29 медалей і нагрудні знаки Радянського Союзу, республіки Афганістан, незалежної України, Всеукраїнської організації «Союз Чорнобиль України», Спілки ветеранів війни в Афганістані.

    В січні 2014 року Миколі Івановичу Поворознюку було присвоєно звання Почесного громадянина м. Гайсин.

                   Колектив школи  висловлює вам вдячність, Миколо Івановичу,  за те, що так вірно бережете пам’ять про Чорнобильську катастрофу, завдяки Вам минуле нашої країни живе для нащадків, ми знаємо правду про ті страшні події.  Від щирого серця бажаємо Вам довголіття, міцного здоров’я, любові, щастя і миру! Нехай у вашому житті будуть відбуватися тільки радісні і хороші події!

     

     

     

     

    26.04.2021 | Aдмін | Читати далі

    Друге життя паперу

    Один з кращих проєктів з хімії "Друге життя паперу" був виконаний учнем 9 класу Дадабаєвим Богданом. Вся родина хлопця долучилася до цікавого дослідження. Шляхом різних експериментів та креативних ідей було отримано чудовий результат: у домашніх умовах з макулатури можна отримати папір! Ми пишаємося нашим юним експериментатором-дослідником!

    23.04.2021 | Aдмін | Читати далі

    Ми любимо своє місто!

    У Всесвітній День Землі колектив школи долучився до акції по прибиранню прилеглої до закладу території.  Попрацювали на славу і наша вулиця Богдана Хмельницького сяє чистотою! Ми любимо свою вулицю, ми любимо своє місто, ми любимо свою країну, ми любимо нашу Землю!

    23.04.2021 | Aдмін | Читати далі

    Будь на Землі Людиною!

    22 квітня відзначається Всесвітній день Землі. В цей день в різних куточках світу проводять різноманітні акції, що покликані спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого навколишнього середовища на планеті Земля.

    У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси та багатства нашого спільного дому. Цей Дзвін є символом спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів та заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, збереження людства та культури. Ми любимо нашу Землю і до її свята випускники закладу приурочили висадку бузкового гаю на території школи, також діти навели лад на Алеї Героїв. Здобувачі освіти молодших і середніх класів намалювали малюнки, присвячені Дню Землі і допомогли батькам прибрати прилеглу до їхніх осель територію.

    Саме Дню Землі присвячене це відео: www.youtube.com/watch 

    Гарного перегляду!

    22.04.2021 | Aдмін | Читати далі

    Ангел в комуфляжі

    Їх пам’ятають, ними пишаються, вони – це наші Герої, які віддали своє життя за волю і незалежність України. Серед тисяч воїнів світла є один випускник нашої школи – боєць 25 ОМПБ «Київська Русь» Олександр Рибаченко.  Сьогодні  минає п’ять років, як Саша героїчно загинув під час виконання бойового завдання поблизу  с.Троїцьке.  Пам’ятаємо, пишаємося, бережемо спогади  і молимося за упокій душі Олександра.  Слава Україні! Герої не вмирають!

    ...Біль від поранень пройшов... відпустило...

    Зараз нічого вже не кровить...

    Трішечки, правда, літати втомило,

    Поміж таких же, як я, бо болить...

     

    Гірко дивитись, як гинуть солдати,

    Прикро і боляче їх забирати,

    Тут, до небес, де тепер ми брати,

    Тут, серед хмар, зовсім інші світи...

     

    Знаю, що це не остання зупинка,

    Зміна прийшла, я збираюсь в політ.

    Душі безсмертні, остання хвилинка

    Тиші нема, все під звуки трембіт.

     

    Ранок квітневий, а нас вже немає…

    Просто секунда були і нема…

    Кожен із нас себе там пам’ятає

    І розуміє, що все недарма.

     

    Він, як і, я не дожив до тридцятки,

    Щастя, кохання, майбутні нащадки

    Все потрапляє у жорна війни…

    Душі безсмертні – небесні тили…

     

    ...Біль від поранень пройшов... відпустило...

    Зараз нічого вже не кровить...

    Трішечки, правда, літаю невміло,

    Поміж таких же, як я, знов болить...

     

    Нас тут багато – янголів світла,

    Дивимось зверху на рідні краї,

    Як по обіді черешня розквітла,

    Як зашуміли зелені гаї.

     

    Кожен із нас споглядає на землю,

    Ту, за яку ми поклали життя.

    Янгол я світла, я поряд літаю,

    Поруч з тобою – кохана моя.

     

    Прийде свій час для відродження – знаю,

    Криком своїм сповіщу, що прийшов

    Поки ж я тут іще політаю,

    Тут, де я крила та сили знайшов…

    Фільм про Олександра Рибаченка можна переглянути за посиланням:

    www.youtube.com/watch

    16.04.2021 | Aдмін | Читати далі
    Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 «36» 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102
    Всього новин: 607