Профорієнтаційна робота

                   Якщо професія стає способом життя, то ремесло перетворюється на мистецтво

                                                                                                                                   (Ілля Шевельов)

У дитинстві з багатьох іграшок вибираємо найулюбленішу, в школі віддаємо перевагу найцікавішим, на наш погляд, предметам… Обираємо товаришів, друзів, коханих. І в основі вибору кожного з нас свої критерії, своє уявлення про добро і зло, честь і безчестя, правду і кривду.

У кожної людини є свобода вибору. Вибір існує щоденно, щохвилини. Різний за своєю серйозністю. Неоднаковий за своїми наслідками.

 Зробити крок чи не робити? Промовчати чи відповісти? Стерпіти чи не стерпіти? Подолати чи відступити? Так чи ні? Куди піти вчитися? Як жити? Що робити?

 Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість, - одна з умов відчуття життєвої повноцінності.

 Прагнення «знайти себе», стати «самим собою», індивідуальністю – неодмінна ознака юності.

Своє майбутнє ми визначаємо задовго до останнього шкільного дзвінка. Обираючи професію, стараємося зважити всі «за» і «проти» того чи іншого заняття, що приваблює, «приміряти його на себе».

Вибір професії – чи не найголовніший чинник того, як складеться твоє подальше життя та як ти в ньому будеш себе почувати. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності.

«Ким ви працюєте?» - це чи найперше запитання, яке ставлять під час знайомства будь якій дорослій людині. «Ким працюють твої мама й тато?» - цікавляться навіть діти. І це не випадково, адже професія – одна з найважливіших характеристик людини.

Слід розрізняти близькі за значенням і вживанням слова «професія» і «спеціальність». Професія – рід занять, означена форма трудової діяльності. Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, виробництва, в якій людина працює. Люди однієї професії можуть мати різні спеціальності.

Наприклад, вона лікар за професією, хірург за спеціальністю, він за професією будівельник, а за спеціальністю може бути бетонником, арматурником, зварювальником, кранівником тощо.

 Мрія й реальність – як їх поєднати? Як не помилитись у виборі своєї дороги, щоб бути щасливим у праці?

Ці проблеми ми з вами маємо розв’язувати сьогодні. Спробуємо вирішити, що ж має обиратися: людина для професії чи професія для людини?

У світі існує близько 50 тисяч професій. Деякі з них – лікар, учитель, продавець – знайомі всім, деякі існують тільки в великих містах; а представників інших дуже мало (наприклад суфлерів). Кожна професія унікальна по-своєму.

Залежно від того, з ким (чим) працює людина, професії діляться на п’ять груп:

1) людина – природа (городник, ветеринар, агроном);

2) людина – техніка (електрик, слюсар, водій);

3) людина – знакові системи (програміст, секретар);

4) людина – людина (лікар, учитель, продавець);

5) людина – художній образ (актор, художник).

Вибір професії базується на трьох «китах»: ХОЧУ!МОЖУ!ТРЕБА!

У педагогічних дослідженнях розглядається формування інтересу до вибору професії через комплекс компонентів. Так за дослідженням М.Левітова, – ці компоненти поєднано в три групи:

1.  мотиваційні компоненти, в яких відбивається оцінка професії, її суспільна значущість;

2.  компоненти підготовки до трудової діяльності — знання, вміння, навички;

3.  індивідуально-психологічні особливості мислення.

Мотиваційний компонент визначається моральними якостями та функціональними властивостями особистості, а також характером трудової діяльності, готовність до якої формується. Мотиваційний компонент має складну динамічну структуру, складові частини якої певним чином супідрядні, взаємозалежні та взаємообумовлені.  До складу мотиваційного компоненту, що відбиває зміни в потребово-мотиваційній сфері особистості, входять відповідні потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, інтереси,  прихильності та установки.

Головне місце в структурі мотиваційного компоненту посідають мотиви навчально-виховної діяльності, оскільки всі інші складові виконують спонукальну функцію, що активізує цю діяльність, а мотиви інтегрують їх прояв. 

До професійного компоненту входять знання про професії даної галузі; спеціальні знання, вміння, навички; досвід трудової діяльності, набутий у процесі трудової підготовки.

До психологічного компоненту включено індивідуально-психологічні, психічні та характерологічні особливості особистості, які виступають  передумовами успішного оволодіння обраним видом трудової діяльності.

Профорієнтаційну роботу можна починати проводити у 9 класі.  Вважаю, що звернутися до такої роботи можна вивчаючи пошукові системи Інтернету. Для цього формулюється ціль дослідження, його мета і напрямки.

Професійна орієнтація - система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.

Правильний вибір професії зумовлює моральне задоволення, позитивну самооцінку, високу продуктивність праці, якість продукції. Він є точкою, в якій сходяться інтереси особистості та суспільства, поєднання особистих і загальних інтересів.

Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.

Компонентами профорієнтаційної роботи є

• професійна інформація,

• професійна діагностика,

• професійна консультація,

• професійний відбір,

• професійна адаптація.

Професійна інформація

 - психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення особистості. Вона дає школярам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов'язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії пред'являють людині, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами професії, до якої вони мають інтерес і нахили, щоб прийняти правильне рішення про свою придатність до професійної діяльності в обраній галузі праці.