Новини

    Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу

    Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово руйнуються хати. Разом із ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини. 
    Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйони загиблих людей, особливо молодих, які помирають повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе вадами у новонароджених. 
             Ранок... Чорний ранок...  26 квітня 1986 року. 
    О 1 годині 23 хвилині 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум'я. Мирна, щаслива весна перестала існувати. 
             Біда розчинилася у духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилась у людях. Ця трагедія увійде в історію, в усі хроніки  людства, як невигойна рана на тілі України. Увесь цей жах відгукнувся болем у серцях мільйонів людей. За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком. Потім прибуло підкріплення з міста Прип'ять  на чолі з Віктором  Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.

          Сьогодні — День пам'яті, День скорботи і роздумів…Сьогодні згадаємо тих перших, які кинулися у вогонь, у небезпеку, які затулили собою усіх нас. Це Віктор Кібенко, Володимир Правик, Микола Ващук, Володимир Тищура, Микола Титенок, Василь Ігнатенко..та інші

    Усього у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяло участь 600 тисяч осіб, зокрема, українців — 350 тисяч. 
    Померло після Чорнобильської аварії 14 тисяч ліквідаторів-у країнців.     

            Хоч минуло 35 років з того трагічного дня, наслідки Чорнобильської трагедії відчуваються сьогодні. Збільшились захворювання та смертність людей, поширились дитячі захворювання. Ми, нинішнє покоління, повинні робити все можливе, щоб зберегти своє життя і життя майбутніх поколінь: дбати про чистоту землі, насаджувати дерева, прикрашувати землю квітами, травами, не забруднювати ріки, ставки та джерела.

            Вшановуючи страшні події квітня 1986 року, в школі дистанційно та очно було проведено ряд заходів. Це і уроки-пам’яті «Чорнобиль б’є на сполох», віртуальні екскурсії до музею м. Гайсина «Пам’ять Чорнобиля» та до Національного музею «Чорнобиль», уроки мужності «Чорнобильські дзвони», найменші учні подивилися фільм «Казка про Чорнобиль», також було проведено дистанційну виставку малюнків « Чорнобиль немає минулого часу», усі малюнки ми передали до ГО «Союз Чорнобиль».

    Нехай ніколи більше не повториться така катастрофа!

     

     





    26.04.2021 | Aдмін

    Вернутись назад